Світлана живе в Одесі. Її син був у батальйоні “Азов”. Він загинув на фронті у 2015 році під Широкіним, неподалік Маріуполя. Світлана вирішила приєднатися до “Азову”, щоб продовжити справу сина. Вона військовослужбовиця з 2020 року.
Була на Азовсталі під час облоги. У бункер, в якому вона перебувала, 15 квітня влучили. Вона була поранена, внаслідок вибуху із вуха пішла кров. Після наказу про здачу в полон вийшла з бункерів однією з останніх. Спочатку її утримували в Оленівці, потім
на території Росії. Під час полону схудла на 30 кг. Двічі потрапляла в карцер: один раз за те, що не хотіла давати інтерв’ю російському телебаченню.
У тюремній камері запровадила звичай вечірніх молитв. Молитви допомогли їй після втрати сина і тепер вона молиться весь час.